30 листопада 2012 року в Інституті філософії НАН України були проведені V давньоруські історико-філософські читання «Філософські ідеї в культурі Київської Русі», присвячені пам’яті видатного українського філософа Вілена Сергійовича Горського.

Цей науковий захід зібрав учених з Києва та інших міст України, дотичних до вивчення давньоруської філософської спадщини та осмислення тієї ролі, яку вона відігравала у розвитку всієї української філософської думки наступних віків.

Як і в попередні роки, діапазон наукових доповідей учасників читань коливався від формулювання загальних підвалин і проблем дослідження української філософської спадщини до ретельного і поглибленого аналізу конкретних давньоруських феноменів і першоджерел.

Великий інтерес з методологічних позицій викликали виступ Івана Лисого, зосереджений на осмисленні національної ідентичності у якості своєрідного концепту досліджень культури та Сергія Йосипенка, де було розглянуто ідею філософської культури В.С. Горського, як намір ще за радянських часів на серйозній методологічній основі підійти до вивчення історії української філософії [Див.: Горський, 1980]. Концептуальний підхід до поширеної в давньоруській культурі лексикологеми «внутрішньої людини» використала і Тетяна Целік у доповіді «Концепт «внутрішньої людини» у філософській культурі Київської Русі».

Дискусійною стала промова Олександра Ярмоли, в якій дослідник звернувся до аж ніяк не нової, але все ще своєчасної, проблеми критеріїв достовірності історичного знання, намагаючись продемонструвати накладання на давньоруську літописну оповідь відбитку світоглядних чи філософських переконань літописця.

Дмитро Гордієнко та Олександр Киричок традиційно представили доповіді, присвячені дослідженню тих чи інших аспектів візантійських та давньоруських політично-філософських уявлень. Зокрема, Дмитро Гордієнко, на основі текстуальних, історичних та біографічних даних, розглянув літературну творчість освіченого візантійського імператора Констянтина Багрянородного (Порфирогенета) як спробу самолегітимізації влади, розкривши деякі нові можливості для аналізу політичності феномену письма і політичних функцій середньовічної літературної діяльності. Олександр Киричок розкрив особливості давньоруського усвідомлення зовнішньополітичних відносини, його зв’язок із сакральною топологією та обґрунтував важливу роль просторово-часових уявлень в конфігурації системи зовнішньополітичних відносин Київської Русі.

Ряд важливих наукових питань було порушено у доповіді Тетяни Чайки «Феномен чуда в літописній та агіографічній традиції. Порівняльний аналіз». На матеріалі, насамперед, Борисо-Глібського циклу та ряду інших давньоруських пам’яток, дослідниця привернула увагу до відмінностей літописного та агіографічного осмислень явища чуда в культурі Київської Русі, висловила кілька припущень щодо їх витоків, наголосила на актуальності реконструкції міфічних та християнських впливів.

Щодо останньої проблеми, то можна сміливо засвідчити, що вона є однією із центральних в історико-філософському вивчення культури Київської Русі. З того часу, коли Е.Л. Радлов, чи не вперше висунув спірну тезу, що в усіх давньоруських творах, в яких наявний хоча б слабко виражений філософський елемент, «питання трактуються з етико-релігійної точки зору», і «в цьому нахилі у бік етико-релігійних питань і їх містичному розв’язанні не можна не бачити націо­нальної риси» [Радлов, 1991: с. 97], вона стала наріжним каменем у дис­кусіях вчених, одні з яких послідовно підкреслювали «релігійність» давньоруської філософії [Див. напр.: Федотов, 2001], а інші вбачали з’яву на Русі зерен філософії лише там, де вона позбавляється церковного забарвлення [Див.: Замалєєв, 1987, 1998]. Не минули увагою цю суперечність і учасники давньоруських історико-філософських читань, хоча їх позиції в цілому були далекі від категоричних. Тетяна Воропаєва представила доповідь на тему «Порівняльний аналіз міфологічних систем Київської Русі і Давнього Риму», а В’ячеслав Артюх, спробував проілюструвати особливості еволюції філософських ідей в культурі Давньорї Русі «на шляху від міфу до логосу». «Християнська» позиція була наявна у доповіді Світлани Гуменюк «Ідеал смиренномудрія як інтенція києворуської культури».

Наприкінці заходу учасники прослухали повідомлення Юрія Завгороднього про матеріали міжнародного симпозіуму «Вогонь і світло у сакральному просторі», який відбувся у Москві, 27-29 вересня 2011 р [Вогонь і світло, 2011]. У ньому йшлося про розвиток ієротопії та сакральної географії в Росії і Європі, а також вітчизняні реалії і здобутки у цих галузях. Інформація завершилась тривалим обговоренням, яке показало значні розбіжності у оцінках долі і перспектив філософських студій просторово-часових уявлень та сакральних топосів в Україні.

Особливістю V давньоруських історико-філософських читань, власне, як і всіх попередніх, стала атмосфера полілогу, намагання осмислити розмаїття інтерпретацій неймовірно складної давньоруської історико-філософської проблематики, як це було зроблено, зокрема, у доповіді Ігоря Захари «Три філософські розмисли про “Слово про Ігорів похід», а також вільний обмін думками, довкола кожної із запропонованих ідей та гострі полеміки.

Матеріали читань будуть відображені у періодичному виданні – збірнику наукових праць «Філософські ідеї в культурі Київської Русі» [Див. попередні випуски: Філософські ідеї, 2008, 2009, 2010, 2011], вихід якого планується найближчим часом.

 

ДЖЕРЕЛА

 Горський В.С. Поняття «філософська культура» в історико-філософській науці / В.С. Горський // Філософська думка. – 1980. – № 4. – С. 60–71.

Замалеев А.Ф. Восточнославянские мыслители: Эпоха Средневековья / А.Ф. Замалеев. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 1998. — 270 с.

Замалеев А.Ф. Философская мысль в средневековой Руси (ХI-XVII вв.) / А.Ф. Замалеев. – Л.: Наука ЛО, 1987. – 247 с.

Огонь и свет в сакральном пространстве. Материалы международного симпозиума / Редактор-составитель А. М. Лидов. – М.: Индрик, 2011. – 192 с.

Радлов Э.Л. Очерк истории русской философии / Э.Л. Радлов // Веденский А.А., Ло­сев А.Ф., Радлов Э.Л., Шпет Г.Г. Очерки истории русской философии. – Свердловск: Изд-во Уральського ун-та, 1991. – С. 96-216. 

Федотов Г.П. Собрание сочинений в 12-и т. / Г.П. Федотов. – М.: Мартис, 2001. – Т. 10: Русская религиозность – Часть І. Христианство Киевской Руси. Х‑ХІІІ вв. – 382 с.

Філософські ідеї в культурі Київської Русі. Збірник наукових праць. – 2008. – Вип. 1. – 202 с.

Філософські ідеї в культурі Київської Русі. Збірник наукових праць. – 2009. – Вип. 2. – 127с.

Філософські ідеї в культурі Київської Русі. Збірник наукових праць. – 2010. – Вип. 3. – 223 с.

Філософські ідеї в культурі Київської Русі. Збірник наукових праць. – 2011. – Вип. 4. – 142 с.

 

Олександр Киричок