29 травня 2015 року в Інституті філософії НАН України імені Г.С. Сковороди відбулися VIІI давньоруські історико-філософські читання пам’яті В. Горського «Філософські ідеї в культурі Київської Русі». Організаторами заходу стали відділ історії філософії України Інституту філософії, філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та редакція журналу «Наука і суспільство».

     Після вітальних слів директора Інституту філософії, академіка НАНУ Мирослава Поповича та доктора філософських наук, заступника декана філософського факультету КНУТШ Сергія Руденка, згідно з програмою читань відбулися презентації кількох найсвіжіших наукових видань: останніх номерів журналу «Наука і суспільство»,  IV випуску збірки наукових праць «Софія Київська: Візантія. Русь. Україна» [Софія київська, 2014], VII випуску періодичного видання «Філософські ідеї в культурі Київської Русі» [Філософські ідеї, 2015; електронну версію видання див. за адресою http:// fikr.inf.ua], збірки наукових праць  «Святий рівноапостольний Володимир – творець Української Держави» [Святий рівноапостольний Володимир, 2015], а також кількох монографій та багатотомних видань. Зокрема, відомий дослідник київських графіті В’ячеслав Корнієнко представив власну книгу «Графіті Софії Київської ХІ – початку ХVIIІ ст.: Інформаційний потенціал джерела» (Корнієнко, 2014a), а також багатотомне видання «Корпус графіті Софії Київської» [Корнієнко, 2010а, 2010b, 2011, 2014b, 2015].

     Доповіді учасників стосувались переважно аналізу наукової спадщини В. Горського та досліджень міфологічних, релігійних і філософських аспектів духовних пам’яток Київської Русі.

      Слід зазначити, що у виступах, присвячених філософським надбанням В. Горського, праці філософа осмислювались не лише як джерело методологічних ідей, котрі часто можуть посприяти легітимізації проблемних тем історії української філософії, але й оцінювалися з позицій наукових можливостей для сучасної методології історії української філософії. Наприклад, С. Руденко присвятив свою доповідь критичному переосмисленню так званої «презумпції рівноцінності», яку свого часу пропонував запровадити в історико-філософські дослідження В.С. Горський і відповідно до якої внесок кожного філософа чи вчення у розвиток філософії має осмислюватися як рівноцінний для дослідження [Див. Горський, 2006: с. 27]. С. Руденко наголосив на необхідності доповнення даного принципу певними оцінковими ієрархіями з різними основами, що вкрай важливо не лише в історико-філософських студіях, але й при викладанні філософських дисциплін. Сергій Йосипенко, доктор філософських наук, завідувач відділу історії філософії України Інституту філософії НАН України, розкрив можливості так званого «соціологічного підходу», представленого у працях В. Горського радянських часів [Див. Горський, 1969, 1972, 1974, 1977], котрий, згодом, трансформувався у відомий «культурологічний підхід». На думку доповідача, в наш час існують достатні можливості й підстави використати деякі засади даного підходу в історико-філософських дослідженнях, адже його науковий потенціал не міг бути розкритий у радянські часи, через неможливість послідовно застосувати навіть марксистську методологію. Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник Інституту філософії НАН України, у своєму виступі окреслив погляди В. Горського на філософію в Києво-Могилянській академії Х–XVIIIст., доповнивши їх власними міркуваннями про європейський контекст функціонування закладу в той період. На думку М. Симчича, філософія, що викладалась у КМА, являла собою типову для Європи ХІ – поч. XVIII ст. другу схоластику. Цікавим також виявився виступ В’ячеслава Артюха, кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії, політології та інноваційних соціальних технологій Сумського державного університету, у якому дослідник узагальнив головні ознаки контекстуалізації феномену української філософії, наново зачепивши цю гостру і дискусійну проблему, до якої неодноразово звертався у минулому В. Горський.Виступи, що стосувалися філософської спадщини Київської Русі, були представлені переважно фахівцями, які безпосередньо проводять наукові дослідження у даній галузі. Дмитро ?ордієнко, кандидат історичних наук, докторант Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, дослідив політичні відтінки категорії «мудрість» у системі чеснот візантійського імператора, виявив генеалогію та множину значень даного поняття. Таким чином дослідник, фактично, зробив опосередкований внесок у вивчення києворуської топіки чеснот ідеального правителя, яка, як відомо, була запозичена Руссю саме із Візантії. Аналогічній проблематиці була присвячена й доповідь Олександра Киричка, кандидата філософських наук, докторанта Інституту філософії НАН України, який проаналізував лексему «власть» у писемній спадщині Київської Русі, виділив її головні політичні смисли і  спробував обґрунтувати тезу, що києворуські значення слова «влада» певною мірою корелювали з загальновживаними європейськими термінами: «auctoritas» (влада, як авторитет) «potestas» (влада як могутність, можливість),«dominium» (влада як володіння)та «imperium» (влада як повеління).

Зрештою, доповіді Тетяни Воропаєвої, кандидата психологічних наук,старшого наукового співробітника Центру українознавства філософського факультету КНУТШ, керівника науково-дослідної групи «Етнологія» та Олени Сирцової, кандидата філософських наук, старшого наукового співробітника Інституту філософії НАН України, були присвячені дослідженню міфічних та релігійних витоків духовної спадщини  Київської Русі. Т. Воропаєва висловила багато цікавих припущень щодо міфологічного аспекту культури Київської Русі, а О. Сирцова окреслила коло апокаліптичних ідей в «Повістях минулих літ», розглянула їх національну специфіку та влив києворуської апокаліптики на розвиток української культури наступних віків. Як і в попередні роки, києворуські історико-філософські читання відбулися на високому науковому рівні, у атмосфері жвавої дискусії, відкритого обговорення актуальних історіографічних, методологічних та текстологічних проблем. 

     ДЖЕРЕЛА 

Горский В.С. «Философская школа» как понятие // Филос. науки. – М. – 1972. – № 1. – С. 82–88.
Горский В.С. Социологический аспект истории философии // Проблемы методологии историко-философского исследования. – Вып. АН СССР. Ин-т философии. – М., 1974. – С. 92–111.Горський B.C. Біля джерел: (Нариси з історії філософської культури України). – К.:Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2006. – С. 27.
Горський В.С. Соціальне середовище та історико-філософський процес. – К.: Наукова думка, 1969. – 183 с.
Горський В.С. Функціонування філософії в суспільстві як проблема історико-філософської науки // Філософська думка. – 1977. – № 2. – С. 78-86.
Корнієнко В.В. Графіті Софії Київської ХІ – початку ХVIII ст.: Інформаційни потенціал джерела / відп. ред. Н.М. Нікітенко. – К.: Видавничий дім «Слово», 2014a. – 320 с.
Корнієнко В.В. Корпус графіті Софії Київської (XI – початок XVIII ст.). Ч. 2: Приділ свв. апостолів Петра і Павла. – К.: Горобець, 2010a. – 272 с.
Корнієнко В.В. Корпус графіті Софії Київської (XI – початок XVIІI ст.). Частина І: Приділ св. Георгія Великом. – К.: Горобець, 2010b. – 404 с.
Корнієнко В.В. Корпус графіті Софії Київської» (ХІ – початок XVIII ст.). Ч. 3: Центральна нава. – К: Горобець, 2011. – 400 с.
Корнієнко В.В. Корпус графіті Софії Київської (XI – початок XVIII ст.). Ч. 4: Приділ свв. Іоакима та Анни (північна сторона). – К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 2014b. – 656  с.
Корнієнко В.В.Корпус графіті Софії Київської (XI – початок XVIII ст.). Ч. V: Приділ свв. Іоакима та Анни (південна сторона). – К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 2015. – 440 с.
Святий рівноапостольний Володимир – творець Української Держави: Зб. мат. наук. конференції, присвяченої 1000-літтю упокоєння святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира, Хрестителя Руси-України, мученицької кончини страстотерпців благовірних князів Бориса і Гліба та 900-ліття перенесення їхніх святих мощей / [під ред. д.богосл.н., проф., митр. Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського Епіфанія (Думенка), д.іст.н. Г.В. Папакіна та ін.; УПЦ КП. Київська православна богословська академія, Інститут історії Церкви; НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського]. – К., 2015. – 640 с.
Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. ІV: збірка наукових праць, присвячена 170-літтю з дня народження Никодима Павловича Кондакова (1844–1925) / Під. ред. д. іст. наук, проф. Ю.А. Мицик; упорядники Д.С. Гордієнко, В.В. Корнієно. – К., 2014. – 760 с.
Філософські ідеї в Культурі Київської Русі. Збірник наукових праць. – 2015. – Вип. 7. – 86 с. Електронну версію видання див. за адресою http:// fikr.inf.ua

Олександр Киричок

Філософська думка. – 2015. – № 4. – С. 124–127